Квіти

Всі тюльпани - типові геофіти-ефемероїди, що пристосувалися до життя в гірських, степових і пустельних місцевостях з жарким сухим літом, холодною зимою і короткою теплою і вологою весною. Розвиток тюльпана від насіння до квітучої рослини займає від трьох до семи років [⇨]. Зміна поколінь цибулин, на відміну від нарцисів, відбувається щорічно [⇨]. Під час недовгої весняної вегетації тюльпан цвіте [⇨], плодоносить [⇨] і закладає під землею молоді цибулини, а відцвілі цибулина вмирає [⇨]. У період літнього спокою, а у деяких видів і взимку, всередині цибулини, формуються зачатки втечі і квітки майбутнього р оку.   Тюльпан (лат. Túlipa) - рід багаторічних трав'янистих цибулинних рослин сімейства Лілійні (Liliaceae), в сучасних систематиках що включає більше 80 видів [⇨]. Центр походження і найбільшої розмаїтості видів тюльпанів - гори північного Ірану, Паміро-Алай і Тянь-Шань. За 10-15 мільйонів років еволюції тюльпани розселилися до Іспанії і Марокко на заході, до Забайкалля на сход...

Рід бузку складається з 30 видів, які зростають у по­мірному поясі Північної півкулі. Бузок природного походження можна зустріти у горах Китаю, Індії, Кореї, Ірану, Афганістану, Туреччини. Росте в Японії, на Далекому Сході в Уссурійській тайзі, на Балканах та деяких інших районах. В тридцятих роках минулого століття значні за площею зарості бузку природного походження виявили вчені в південних районах Карпат, де він зростає на висоті до 700—800 м над рівнем моря. До речі, в Гімалаях бузок підіймається в гори на висоту до 6000 м і зростає тут навіть на сухих і кам'янистих схилах на узліссі. Суцвіття бузку у вигляді чаю в народній медицині ви­користовують при захворюваннях нирок, ревматизмі, бронхіті, простудних захворюваннях, в суміші з квітами липи як потогінний і протизапальний засіб, а також при малярії, кашлі, деяких інших хворобах. Настойку листя п'ють при малярії. Добре розм'яте свіже листя прикладають до виразок, ран і наривів. Краплі настойки з висушених бруньок ви...

Квітка троянда  є представником роду Шипшина, що існує на Землі майже сорок мільйонів років і налічує сьогодні близько 250 видів і понад 200 000 сортів. Слово «троянда» походить від новогрецького τριάντα «тридцять (пелюстків)», що виникло в результаті скорочення назви τριαντάφυλλο, себто «тридцятилисник»; народна ж назва «ружа» бере початок від давньоперсидського «wrodon», зміненого в грецькій мові на «rhodon», яке римляни перетворили на знайоме нам словом «rosa». Дикорослі троянди, не поступаючись красою та ароматом найвишуканішим садовим сортам, зростають у помірних і теплих регіонах північної півкулі. А в сучасному культурному садівництві величезна кількість сортів і гібридів троянди тішить око і викликає захват не тільки у квіткарів і ландшафтних дизайнерів, а й у абсолютно далеких від цих занять людей, які просто вміють цінувати прекрасне. Троянди не лише напрочуд гарні квіти – вони ще й легко культивуються, тому широко використовуються в зеленому будівництві. Культурні види...

Антуріум (лат. Anthurium)  – рід переважно епіфітних рослин із родини Ароїдні. Зустрічаються також трав'янисті рослини, ліани і напівепіфіти – залежить від виду. У природі антуріуми ростуть переважно на Північно- і Південноамериканському континентах у тропічних та субтропічних поясах. Антуріум (грец. «anthos» – квітка і «oura» – хвіст) отримав свою назву через будову квітки: качан із листком-покривалом. Квітки бувають синього, білого, червоного та інших кольорів. Листя в антуріуму шкірясте, буває цільне або розсічене, маленьке чи велике, однотонне або з малюнком – все це залежить від виду і сорту антуріуму. Антуріум належить до найпопулярніших представників родини. Вирощують не лише кімнатний антуріум, а й садовий, а також спеціально на зріз. У культурі вирощують понад 100 гібридів, які висаджують у садах, квартирах або використовують при складанні букетів. Домашній  вирощують як заради красивого листя, так і задля квітів.

Квітка півонія (лат. Paeonia) - монотипний рід трав'янистих багаторічників, єдиний в сімействі Піонова. Види півоній бувають трав'янисті, бувають півонії деревовидні, а також такі види, в яких об'єднані властивості і деревовидних, і трав'янистих півоній - всього близько сорока видів. У природі квіти півонії ростуть в помірному і субтропічному поясі Північної Америки і Євразії. Культурне розведення півоній почалося в Китаї в епоху Хань, більше двох тисяч років тому. Названий квітка півонія в честь легендарного цілителя Пеана, який рятував і богів, і людей, від отриманих в боях смертельних ран. У наших садах вирощується переважно півонія трав'янистий, високо цінується садівниками за красиві пахучі бутони, що прикрашають клумбу з травня протягом півтора місяців. 

Альстромерія - перуанська лілея або лілія інків, родом з Південної Америки. Це багаторічна рослина, яка високо цінують за незвичайної краси квіти, які протягом тривалого часу зберігають свою привабливість в зрізку. Саме тому вирощування альстромерії широко використовується в промислових масштабах - в умовах оранжереї за рік вигонку квітки можна зробити двічі.